ІВАН ІВАНОВИЧ БАНАШКО

21.04.1966-29.10.2024

Іван Іванович Банашко народився 21 квітня 1966 року у селі Рідкодуби, що на Хмельниччині, де промайнуло щасливе дитинство і юність. Після проходження строкової служби у ракетних військах закінчив школу прапорщиків у м. Алмати (Казахстан).2000 року переїхав до села Іванків Бориспільського району, яке стало його маленькою батьківщиною і яке тепер прийме в обійми останнього спочинку…
Добрий, відповідальний, комунікабельний, працьовитий, веселий, життєрадісний Іван ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, тому мав багато друзів та хороших знайомих. «Таких, як він, називають «щедра душа». Останнє віддасть, але допоможе!», – розповідають рідні.Як щирий патріот, не міг стояти осторонь подій, які відбувалися в Україні. Відтак був активним учасником Революції Гідності, завжди прагнув справедливості у всьому і для всіх.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію суверенної України, не міг залишатися осторонь і в перший ж день прийняв добровільне, добре зважене і обдумане рішення вступити до лав Збройних Сил України. І приєднався до 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.«Краще я, ніж молоді хлопці!» – пояснював своє рішення Герой.Разом з побратимами пліч-о-пліч пройшов всю Київщину, виганяючи окупантів, а потім – відважні бойові дії у найпекельніших напрямках: Донецький, Харківський, Сумський… Страшні бої за кожен клаптик рідної землі… Крок за кроком виганяли рашистську нечисть… А разом з ним у думках були найрідніші – його родина, яка неначе янголи-охоронці тримали його на цій землі та оберігали від ворожої кулі. І зберегли – на полі бою Іван не отримав жодного поранення. Дружина навіть на карті України відзначала кожен куточок, де перебував її чоловік, і молила-вимолювала…
Як один зі старших за віком, опікувався молодшими побратимами, хвилювався за їх долю, постійно навчався сам і залюбки передавав досвід. І з неймовірною гордістю зберігав прапор України з підписами кожного з них.Іван вірив, що наближає Перемогу України і пообіцяв, що обов’язково повернення додому. «Я обов’язково прийду з Перемогою і зберу всіх-всіх односельців, щоб відсвяткувати!»Та не судилося… 29 жовтня 2024 року життя нашого Героя обірвалося…
Церемонія прощання з Воїном відбулася 5 листопада 2024 року у селі Іванків.Похований Іван Банашко на Алеї Героїв Онуфріївського кладовища с. Іванків.